
Так что, приезжаю я в Турцию, и уже на второй день начинается развлекуха. Я подходу к парню на пляже, типичный наркоманский вид, небрежная одежда, сумка с таблеточками и взгляд, который говорит "жизнь юзается на полную". Он рассматривает меня подозрительно, но я не сдаюсь.
"Парень, у тебя есть чего-нибудь интересного? Мне надо поднять настроение, уж очень здесь скучно без моих закладок. Ведь ты тоже понимаешь, как это, да?" - говорю ему.
Он недоверчиво поглядывает на меня и говорит, что может помочь с кодеином. Я сразу в эйфории, думаю, "ну вот, зачет, шпиганка обеспечена". Парень подходит ко мне поближе и вытаскивает маленький пакетик с белым порошком. Я нюхаю его, чувствую приятный аромат и понимаю, что теперь все будет как надо.
| Как | я | купил | кодеин | и | поехал | на | неделю | в | Турцию | тусить? | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Proшло | несколько | дней | и | я | уже | на | пике | развлечений. | Вечеринки | по | кругу, | юзаем | травку | и | кодеин. |
| Туристы | смотрят | на | нас | с | недоумением, | а | мы | наслаждаемся | этим | прекрасным | моментом. |
"Да ладно," - говорит один из друзей, - "ты что, купил закладки на всю неделю?"
А я на это отвечаю: "Ты, братишка, не понимаешь, да? Мы здесь не только юзаем всякие таблеточки, а еще и отвлекаем людей от серости жизни своими шуточками. Мы настоящие комики, и нам хана, если не нюхнуть на полную!"
Так что, парниша, если ты комик и наркоман одновременно, то этот рассказ для тебя. Не бойся тусить, развлекайся и юзай закладки с умом. Но помни, что твоя жизнь - это твоя шпиганка, и только от тебя зависит, какие таблеточки добавить в свою историю.Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.